top of page

Алгоритм підготовки відеозаняття для дошкільників

 

Підготувала: Наталія ЛАСТОЧКА

 

Доберіть додатки й програми

На якість відеозаняття впливають не лише характеристики камери, а й вдалий монтаж і додаткові відеоефекти. Тож під час підготовки відеозаняття скористайтеся додатками чи програмами, які допоможуть удосконалити відео: змонтувати, накласти звук і текст, стиснути до оптимального розміру, додати частину мультфільму чи музичного кліпу тощо.

 

Облаштуйте місце для зйомки

 Окрім вас, у кадрі діти також постійно бачать заднє тло. Тому оберіть гарне місце для зйомки та подбайте про лад у кадрі. Перевірте, щоб не було зайвих предметів і звуків, які можуть відволікати глядачів. Викладайте лише необхідні матеріали, вчасно прибирайте їх і кладіть на місце. Камеру зафіксуйте на відстані так, щоб діти добре бачили всі дрібні деталі.

 

Продумайте зміст

 Як і традиційні, відеозаняття мають бути навчально-розважальними. Коли плануєте їх зміст, використовуйте тематичний підхід і враховуйте програмові вимоги для певного віку. Намагайтесь охопити всі розділи освітньої програми. Види активностей для відеозанять обирайте ті самі, що й у групі: мовлення, слухання, сприймання зором, маніпулювання, рух тощо. При цьому намагайтеся, щоб вони були різноманітними, та поєднуйте їх щоразу по-різному.

 

Доберіть вправи

 Під час занять застосовуйте як нові, так і вже відомі ігри та ігрові вправи. Якщо це нова гра, то приділіть увагу тому, щоб пояснити правила. Якщо відома — нагадайте важливі моменти, а також опирайтеся на досвід попередніх зустрічей. Так ви спонукатимете дітей іще раз переглянути минулі відео. Розробіть різні варіанти, як виконувати вправу, щоб діти мали змогу зробити це як наодинці, так і разом з дорослими. Щоб дошкільникам було цікавіше, об’єднайте сюжети зустрічей у серіал за допомогою одного героя, предмета чи ритуалу.

 

Підготуйте матеріали

 Для того щоб залучити дітей до активної діяльності, необхідні як демонстраційні, так і роздаткові матеріали. Тож подбайте про них заздалегідь. З демонстраційними матеріалами все просто: розмір обирайте такий, щоб не губився в кадрі, а зміст — відповідав віку дітей. До того ж уникайте заламінованих картинок або з глянцевою поверхнею, бо вони відсвічують. Про необхідні для заняття роздаткові матеріали заздалегідь повідомте батьків, щоб вони мали змогу їх підготувати. Якщо змістом заняття передбачена участь дорослих, зверніть на це їхню увагу на початку заняття.

 

Тримайте зворотний зв’язок

Починайте кожну зустріч з прозового або віршованого привітання. Пам’ятайте про вікові можливості дітей. Спілкуйтеся з молодшими дошкільниками короткими та простими фразами. З дітьми середнього й старшого дошкільного віку говоріть складними реченнями й уникайте запитань, які потребують однослівної відповіді. А також стимулюйте їх висловлювати власні думки й аргументувати їх. Завершуйте зустріч прощанням, у якому за потреби анонсуйте наступне заняття.

 

Дотримуйтесь регламенту

 Тривалість заняття залежить від віку дітей і гігієнічних вимог. Лікарі рекомендують обмежувати комунікацію з девайсами дитини віком 3—5 років до 15 хв на добу. Дітям 6—7 років можна розширити доступ до екранів до 20—25 хв. Тож зважайте на ці вимоги та памʼятайте, що перегляд відеозапису заняття є частиною визначеного часу. Перевірте готове відео Після того як створили відео, запросіть «фокус-групу» переглянути його. Наприклад, надішліть матеріал колезі з проханням висловити свої коментарі та враження. Але ліпше, щоб оцінювали заняття не лише дорослі, а й дитина або кілька дітей приблизно того самого віку, що й ваші вихованці. Так ви побачите включеність, реакцію та зацікавленість потенційного глядача.

 

 

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/3059-algoritm-pdgotovki-vdeozanyattya-dlya-doshklnikv

​

Що це: методична служба?

Кому і для чого вона потрібна в дошкільному закладі?

​

 

Перш за все – вихователю. Сьогодні педагог повинен працювати з дітьми сучасно, а це означає: професійно, науково обґрунтовано, цілеспрямовано, цікаво, враховуючи індивідуальний підхід до кожної дитини, використовуючи сучасні технології, інтерактивні методи та прийоми, спираючись на гуманістичні принципи та високу моральність.

 

Методична служба в роботі з педагогічними працівниками спрямовує свої зусилля на :

·         вивчення рівня професійної готовності до виховання та навчання дітей дошкільного віку;

·         забезпечення умов для професійного та морального зростання;

·         створення професійного інформаційного та освітньо-методичного середовища;

·         впровадження сучасних освітніх інноваційних технологій у дошкіллі;

·         інформаційно-методичну підтримку нових форм, методів і засобів навчання і виховання дітей та апробація їх в практичній діяльності;

·         опрацювання елементів освітніх технологій та розроблення їх авторських модифікацій, адаптованих до конкретних умов;

·         удосконалення самоосвітньої роботи

·         вивчення, узагальнення та популяризацію передового педагогічного досвіду;

·         виявлення творчих та обдарованих педагогів, допомога їм в професійному зростанні;

·         надання консультативної допомоги.

 

По друге - батькам, які зацікавленні в організації освітньо — виховної роботи з їх дітьми, хочуть бути активними учасниками життя в дошкільному закладі і мають для цього бажання та час.

​

Для батьків методична служба готова:

·         надати консультації щодо виховання та розвитку їх малюка;

·         порадити оптимальні шляхи виховання;

·         відповісти на запитання по організації цікавого та повчального відпочинку для дошкільнят.

 

По третє - всім небайдужим громадянам, які невпинно працюють для духовно — морального зростання нашої громади і її маленьких громадян.

Вас ми запрошуємо!

·         давайте спілкуватися

·         створювати спільні проекти

·         проводити зустрічі та виступи

Особливості роботи з батьками  онлайн

 

Підготувала: вихователь-методист Наталія ЛАСТОЧКА

Для досягнення ефективності у взаємодії з батьками важливо проявляти відкритість ЗДО до спілкування і з перших же зустрічей орієнтувати батьків на конструктивність у розв`язуванні всіх питань щодо перебування дитини в закладі.

Можливості віртуального спілкування вихователів з батьками:

  • Постійний зв`язок вихователя з батьками або особами, які їх замінюють.

  • Оперативне інформування батьків про події в групі.

  • Повідомлення про досягнення дітей.

  • Надсилання практичних матеріалів (віршів до свят, пам`яток, фото, інструкцій з БЖД тощо).

  • Надання психолого-педагогічної підтримки батькам.

  • Обговорення нагальних питань.

  • Обмін швидкими повідомленнями тощо.

Усе вищезазначене оптимально здійснювати через вебсайт чи сторінку в соцмережах ЗДО; особистий блог, сторінку в соцмережах чи електронну пошту вихователя; спеціально створену батьківську групу в соцмережах чи месенджерах.

КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ  В ОНЛАЙН – ПРОСТОРІ

Мережевий етикет, або етикет – це правила поведінки , спілкування, традицій у мережі Інтернет.

      Комусь можливо, здається, що мережа Інтернет – це ніби всесвіт уседозволеності та свободи, отже, навіщо обмежувати себе певними рамками? Правила етикету встановлюють користувачі мережі. Так само, як і в реальному світі, у віртуальному теж повинні бути свої правила етикету. Саме від того, який відсоток користувачів дотримує правил віртуального спілкування, залежить зручність існування в мережі всіх інших.

   Положення етикету розподіляють на три основні категорії:

  1. психологічні, емоційні – використання звертань: «ти», «ви», смайликів, підтримка або ігнорування новачків тощо;

  2. технічні – використання певної довжини рядків, обмеження на розмір листів, їх підписування, припустимість написання у верхньому регістрі, припустимість форматування, виділення курсивом, кольором тощо;

  3. адміністративні – правила назв (заголовків) тем, правила цитування, припустимість реклами, флейму (словесна війна, особисті образи тощо), необхідність дотримання тематики співтовариства.

Єдиного документа, що відображає всі правила мережевого етикету та є стандартом для всіх, не існує. Тож ознайомимося з найбільш поширеними правилами, які повинні знати всі учасники освітнього процесу.

ПРАВИЛА  МЕРЕЖЕВОГО  ЕТИКЕТУ

Правило 1. Пам`ятайте, що ви спілкуєтеся з людиною.

Досить часто люди в мережі порушують це правило, забуваючи, що по ту сторону монітора з ними спілкується жива людина. Не зловживайте тим, що співрозмовник вас не бачить, і не дозволяйте собі того, чого б не зробили у реальному спілкуванні. У віртуальному світі є таке поняття, як тролінг, що являє собою провокаційні повідомлення, створені певними особами (тролями) з метою спонукати конфлікт між учасниками спілкування. Тому, заради свого спокою,  уникайте конфліктних ситуацій та не провокуйте їх. Пам`ятайте, що не потрібно робити для інших те, чого не хочете, щоб робили для вас.

Правило 2. Дотримуйте тих самих стандартів поведінки, що і в реальному житті.

У віртуальному сіті є певне відчуття анонімності, тому деякі люди можуть дозволити собі більше, ніж вони дозволяють в реальному житті. Але намагайтеся дотримувати правил спілкування завжди. Залишайтеся толерантними.

Правило 3. Поважайте час і можливості інших.

Якщо ви хочете поділитись  з усім світом важливою для вас новиною, подумайте, чи всім вона цікава. Одним з наслідків цього правила є шанобливе ставлення до чужого трафіку.  Не слід очікувати миттєвої реакції на повідомлення.

Правило 4. Оберігайте свій імідж.

Ваша репутація в Інтернеті не менш важлива, ніж у реальному житті, особливо якщо ви – педагог! Навіть якщо здається, що ніхто в мережі вас не впізнає, не варто ображати інших, створювати конфліктні ситуації або відповідати на образу образою. Нехай друзі за інтересами знають вас як увічливу, толерантну та порядну людину. Публікуючи якусь інформацію, перевірте її достовірність, пишіть грамотно.

Правило 5. Не створюйте конфлікти та не допускайте їх.

«Словесну війну», яка іноді виникає між декількома учасниками дискусії, ще називають флеймом (полум`я). Зазвичай, під час таких суперечок істина спричиняє лише дискомфорт і роздратування серед учасників обговорення.

Правило 6. Поважайте правило на приватне листування.

У віртуальному світі існує право особи на приватне листування, а неповага до цього права – ознака поганих манер. Не потрібно довіряти свій пароль стороннім людям, поширювати в мережі інформацію про себе та інших людей.

Правило 7. Пам`ятайте про авторське право.

Презентувати скопійовану з Інтернету інформацію як авторську – незаконно. Завантажувати і поширювати фото, відео та музику, захищені авторським правом, теж не варто. Вихователі мають пояснювати це і батькам, і дітям.

Правило 8. Пам`ятайте про безпеку.

Не викладайте приватну інформацію, перевіряйте безпечність сайта.  Сайт є безпечним тоді, коли починається з http.

 

Використана  література:

Інтерактивні семінари для вихователів. Нові формати дошкільної освіти / авт.- упоряд. І.І. Нікітіна. – Х.: Вид. група «Основа», 2021. – 174, [2] с. – (Серія «Новий Базовий компонент»).

 

 

 

 

 

ПРАВИЛА  СПІЛКУВАННЯ  В ЧАТАХ ТА ФОРУМАХ

 

                                      підготувала: вихователь-методист Наталія ЛАСТОЧКА

 

  1. Не роздавайте поради, якщо не компетентні в якомусь питанні, та не розміщуйте свідомо хибну інформацію.

  2. Не створюйте теми, які вже раніше обговорювались, та не дублюйте їх на інших форумах.

  3. Намагайтесь не створювати теми, назви яких не відображають саму сутність питання, наприклад: «Хелп», «Допоможіть» тощо.

  4. Не зловживайте цитуванням повідомлень інших учасників  обговорень (оверквотинг).

  5. Не клейміть, тобто, дотримуйтеся основної теми обговорення, не відволікаючись на конфліктні ситуації: суперечки, образи тощо. В мережі існує правило – ніколи не відповідати на фейм.

  6. Не офтопте, тобто не надсилайте повідомлення, які не відповідають обговорюваній темі, зокрема, не обговорюйте особисті питання, для цього існують особисті повідомлення.

  7. Зверніть увагу на шрифт. Текст повинен бути зручним для читання.

  8. Не зловживайте смайликами. Інколи за ними неможливо розібрати текст і те, що хотів донести автор, тому краще писати більше за темою і стежити, де смайлик є доречним, а де – ні.

  9. Дотримуйтесь трьох «НЕ»: не провокуйте скандалів, не переходьте на особистості та не пропагуйте (не заохочуйте) протизаконні дії.

 

 

 

 

 

Використана  література:

Інтерактивні семінари для вихователів. Нові формати дошкільної освіти / авт.- упоряд. І.І. Нікітіна. – Х.: Вид. група «Основа», 2021. – 174, [2] с. – (Серія «Новий Базовий компонент»).

01.09.2022 Вихователем-методистом Наталією Ласточкою був проведений семінар у формі мотиваційного методичного "ланчу" "Дистанційне навчання дошкільників:виклики, рішення, досвід", метою якого було виявлення проблем та з'ясування основних шляхів дистанційного навчання дошкільників в умовах ЗДО

28.11.2022 була поведена педагогічна рада № 2 (он-лайн) на тему:
"Розвиток мовленнєвих та комунікативних вмінь дошкільників через інтеграцію різних видів діяльності"
Педагоги прослухали доповідь на тему "Мова як чинник формування людиниі нації";
інформацію "20 цікавих фактів про українську мову";
обговорили домашнє завдання, дібрані "Вислови видатних особистостей про українську мову";
переглянули презентацію "Провідні види діяльності, методи, прийоми та засоби формування мовленнєвої компетпентності дошкільників" та виконували практичні вправи.
За результатом проведення педради всі педагоги склали тест.
 

09.01.2023, з метою ознайомлення педагогів з  прийомами сімейного виховання для оптимізації дитячо- батьківських відносин, вихователем-методистом Наталією ЛАСТОЧКОЮ,   
була проведена психологічна майстерня "Candy bar" (солодкий бар) "Сучасні напрямки роботи з батьками у формуванні особистісної компетентності дитини".
Педагоги ознайомились із педагогікою партнерства, прийомами активізації роботи з батьками,
пригадали нормативні  вимоги до організації роботи педагога з батьками.

                           «Заповіді батьківства»

 

    Одвічне питання турбує не одне покоління батьків: як виховувати дитину? Що робити, аби вона виросла доброю людиною, розкрившись усіма своїми здібностями, аби змогла віддати людям те, з чим прийшла у світ?
   Чимало вчених у різний час обгрунтували своє бачення батьківської педагогіки. Світова психолого-педагогічна думка виробила ряд цінних настанов, які з урахуванням сучасного практичного досвіду лягли в освіту прийнятих у Міжнародний рік дитини десяти правил поведінки батьків, своєрідного кодексу любові, що його мають дотримуватися ті, кому Богом призначено плекати найдорожчий скарб - їхніх дітей.

 

1. Люби свою дитину!

 

   Радій її присутності біля тебе, приймай її такою, якою вона є, бо то твій паросток, твоє творіння. Не ображай і не принижуй її, не розхитуй її віри в себе, не завдавай болю несправедливою покарою, не відмовляй у твоїй довірі, дай їй привід любити тебе. 

 

2. Оберігай своє дитя!

 

   Захищай дитину від фізичних та душевних небезпек, навіть, якщо доведеться жертвувати власними інтересами й ризикувати своїм життям. Не зважай ні на що, коли йдеться про твоє дитя, про твою дитину квітку, яку можуть знівечити.

 

3. Будь добрим прикладом для своєї дитини!

 

   Прищеплюй до духовних вартостей свого народу і сам живи, дотримуючись його традицій. Стався до дитини з великою відповідальністю, їй потрібне таке домашнє вогнище, де сім'я дружна, де шанують і люблять людей похилого віку, де підтримують тісні та щирі зв'язки з усім родом та друзями. Вона має жити у такій родині, де панує чесність, справедливість, скромність, гармонія у всьому

 

4. Грай зі своєю дитиною!

 

   Віддай дитині стільки часу, скільки необхідно для її розвитку. Менше зважай на свої власні інтереси, бо інтереси дитини - водночас і твої. Багато розмовляй з нею, не відвертайся, коли вона щось говорить: може саме в ту мить дитина звіряється тобі найбільшими таємницями свого життя. Грай з нею так, як їй подобається, приймай серйозно її гру, світ її уяви. 

 

5. Працюй зі своєю дитиною!

 

  Допомагай дитині, коли вона намагається взяти участь у якійсь справі. Коли підросте, потроху залучуй до праці з людьми і для людей. На дозвіллі, під час канікул, не бідкайся, що вона втомиться від роботи, бо для неї праця з дорослими - то погляд у майбутнє.

 

6. Дозволь дитині набувати життєвого досвіду, нехай навіть не безболісного, але самостійного!

 

   Дитина визнає лише такі враження, які пережила самостійно, а твій власний життєвий досвід (хоч як тобі прикро) часто-густо не важить для неї нічого. Тож дай їй змогу самій "збирати свою скриню", навіть якщо тут існує певний ризик. Надмірна опіка й тепличні умови життя можуть викликати соціального інваліда.

 

7. Покажи дитині можливості і межі людської волі!

 

   Розкрий перед дитиною чудові можливості розвитку й самоутвердження людської особистості відповідно до її особливостей та обдарованості. Водночас показуй на прикладах, що кожен має визнавати норми співжиття і дотримуватися їх у родині, в колективі, у суспільстві.

 

8 .Привчай дитину бути слухняною!

 

   Стеж за поведінкою дитини і спрямовуй її так, щоб учинене нею не завдавало шкоди ані її самій, ані будь - кому. Не обминай моментів, коли вона не гарно поводиться у твоїй присутності, зауваж і поясни, чому треба чинити саме так, а не інакше, для неї це буде наукою. Винагороджуй за додержання установлених правил, однак у разі нагальної потреби наполягай на шануванні їх за допомогою розумного покарання. 

 

9. Чекай від дитини лише таких думок та оцінок, на  які вона здатна на даному етапі свого розвитку і які може підказати її власний досвід!

 

    Мине багато часу, доки дитина навчиться орієнтуватись у складному світі, що оточує її. Допомагай її, скільки зможеш, і вимагай від неї власної думки чи самостійного висновку тільки з урахуванням реалій її вікового розвитку і вже набутого досвіду.

 

10. Давай дитині змогу набувати такі враження, які полишатимуть вартісні спогади!

 

   Дитина, як і дорослий, "живиться" різними враженнями, які знайомлять її з довкіллям і життям інших людей. Дбай про те, щоб вона бачила, чула, відчувала, якомога більше цікавого для себе, щоб збагачувалася корисними знаннями і добрими почуттями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

Розвиваємо за системою ТРВЗ

 

   Автором теорії розв’язання винахідницьких завдань є Генріх Саулович Альтшуллер, заклавший у 1946 році основи своєї методики. Головна ідея його теорії полягає в тому, що технічні рішення виникають і розвиваються не стихійно, а за певними законами. Ці закони можна пізнати та використати для свідомого розв’язання винахідницьких завдань.  

     ТРВЗ – це не система для розв’язання творчих завдань, а система виховання та розвитку мислення людини. Головне місце в ній займає життєва стратегія творчої особистості та розвиток творчої уяви. Г. С. Альтшуллер написав такі праці : «Алгоритм винаходу», «Творчість як точна наука», які стали основою так званої творчої педагогіки.

   Критика зовні мож е викликати в дитини замкненість, страх помилитися, відповісти неправильно. У подальшому дитина буде уникати участі у спільних іграх, обговореннях. А коли дитина відчує, що до її думки, як вирішити ту чи іншу проблемну ситуацію, прислуховується педагог та інші діти, в неї з’явиться бажання співпрацювати. Дитина не буде відчувати себе непотрібною, зайвою. Використовуючи елементи ТРВЗ в ігрових і казкових завданнях, педагог спонукає дитину самостійно вибирати тему, матеріал та вид діяльності. За допомогою цієї методики навчимо дітей міркувати, відстоювати власну думку, умінню робити висновки, розглядати проблему з різних точок зору, прислуховуватись до думки інших дітей, педагога, батьків.

   Спираючись на провідну діяльність дошкільнят – гру, пропонуємо дітям різні види діяльності. Це використання різноманітних ігор, вправ, етюдів, творчих завдань, друдлів, паличок Кюїзенера, кілець Луллія. Гра – це незамінний засіб виховання в дитини творчих здібностей, самоаналізу, самооцінки, уміння докладати зусиль. У цих іграх дошкільник має змогу грати зі словами, створює незвичайні слова, загадки, казки, оповідання. Таку гру можна розглядати як творчість. Ці ігри стимулюють у дошкільників пізнавальні інтереси, дослідницькі пізнавальні дії, самостійний варіативний пошук шляхів досягнення результату, відкриття нового.

   Діти охоче грають у гру «Добре – погано» (автори – М. Н. Шустерман і Л. Г. Шуб). Для гри пропонуємо будь-який предмет, явище, що не викликає в дитини стійких емоцій.

   Пропонуємо такі слова – дощ, спека, сніг, телевізор, чайник, комп’ютер. Дітям потрібно виявити протиріччя, що в кожному предметі чи явищі для них добре чи погано. Ця гра допомагає розвивати активне мовлення дітей, учить міркувати, спираючись на власний досвід або прислухаючись до думки педагога чи інших дітей. Наприклад, візьмемо таке явище, як дощ. Ми мож емо визначити позитивне – дощ поллє всі рослини, вони швидше виростуть, буде гарний урожай, буде що пити птахам, на вулиці буде свіж е повітря, можна вдягнути гумові чоботи і походити по калюжах (улюблене заняття дошкільнят), пускати човники в калюжі. А що ж ми бачимо негативного в дощі? Йдучи по вулиці, ми забруднимо одяг; мож емо промочити ноги і захворіти; довго не будемо гуляти на дворі; на вулицях мало людей; усі друзі сидять удома; пташки не співають; машина, що проїжджає неподалік, мож е забризкати вас водою з калюжі, і одяг стане брудним, зіпсується настрій.

   Пропонуємо метод спроб і помилок. Сутність цього методу полягає в розв’язанні проблемного завдання через добір різноманітних варіантів рішень. Тут важливий принцип самостійного мислення. Ці ігри вчать дітей висловлювати будьякі, навіть найнесподіваніші припущення, щоб віднайти компромісний варіант вирішення проблеми. У грі «А що, коли б …?» пропонуємо поміркувати, як врятувати Колобка від Лисиці; що би робили діти, якщо б вихователі не прийшли в дитячий садок; а що, коли б діти замість батьків пішли на роботу, а батьки –в дитячий садок.       

   Метод контрольних запитань (МКЗ). Цей метод дозволяє за допомогою навідних запитань підвести дітей до виконання завдання. Наприклад: максималізація (збільшення) – якщо ми збільшимо Колобка, то він не пролізе у вікно, щоб втекти, і тоді його не з’їсть Лисиця; ми збільшимо птахам крила, щоб вони швидше долетіли в теплі краї.

   Мініатюризація (зменшення) – «Щ о можна зменшити?» (стиснути, звузити). Якщо ми зменшимо вовка, тоді він не змож е з’їсти поросят. Універсалізація – придумати невластиві об’є ктові частини, ознаки, елементи; надати об’є ктам незвичного призначення. Ми мож емо перетворити Колобка на м’ячик. Оживлення – надати неживому об’є ктові ознак живої істоти. Метод фокальних об’є ктів (МФО) або метод каталогу є одним із методів активізації творчої думки, який допомагає віднайти оригінальні вирішення. Пропонуємо дітям визначити будь-який реальний предмет з метою його вдосконалення. Довільно обираємо прикметні характеристики-ознаки (властивості) й переносимо на визначений об’є кт. Так утворюється зовсім нова, цілком фантастична модель. Метод синектики передбачає застосування чотирьох прийомів, які ґрунтуються на аналогіях:

– прямій – за формою, за структурою, за функцією, за кольором, за властивостями, за станом, метод гірлянд та асоціацій;

 – особистісний – це перевтілення, усвідомлена через образ свобода дій, уміння побачити себе очима інших людей;

 – символічній – набуває форми конкретного прийому певного пошуку назви, що характеризує в парадоксальній формі певне поняття;

 – фантастичній – завдання виконуються за допомогою фантастичних засобів, фантастичних персонажів (чарівників, чарівної палички).

   Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) – це метод віднаходж ення відповідей на запитання : «Щ о й навіщо? Щ о можна робити ним? Чим мож е слугувати? Для кого буде чим?». Метою виступає навчання дітей, дослідж уючи функції об’єктів, речей, виробів, змінювати їх задля пошуку економічних рішень їхнього існування та експлуатації .

   Отже , зазначимо, що за допомогою використання методики ТРВЗ в ігровій діяльності дошкільнят ми здійснюємо повноцінний розвиток творчої особистості, розкриваємо творчі здібності дитини, розвиваємо її уяву, фантазію. Застосовуючи різноманітні ігри, казки, методичні прийоми, навчаємо дошкільнят аналізувати конкретну ситуацію і знаходити оригінальні шляхи її розв’язання. Цей процес краще відбувається у співпраці, спільній творчості дітей та дорослих. Методика ТРВЗ сприяє зниж енню шаблонного мислення, розкриває пластичність думки, допомагає бачити й розуміти сміливі та неочікувані рішення, привчає до використання незвичних прийомів, допомагає зберегти широкий кругозір та передбачення, виховує вміння долати страх перед «безглуздою» ідеєю.

Дошкільний період — найбільш оптимальний для розвитку пізнавальної сфери дитини. Тому формування в дошкільнят активно-пізнавального ставлення до навколишньої дійсності і здатності довільно регулювати власну пізнавальну діяльність набуває вирішального значення. У дошкільному віці дуже важливими є організація дитячого досвіду, його узагальнення та фіксація у вигляді еталонів, символів, умовних позначень, моделей тощо.

Одним із  ефективних та цікавих методів ТРВЗ (теорії розв’язання винахідницьких завдань) — є  метод символічної синектики, тобто відображення реального світу різними символами і знаками. Людство створило велику кількість символів, і складність полягає не в тому, щоб засвоїти правила їх уживання, а в тому, щоб розуміти і запам’ятати, що саме вони означають. Цей метод сприяє розвитку в дошкільнят багатої уяви, здатності до перетворень, уміння  знайти приховані залежності та зв’язки, допомагає мислити нестандартними образами. Адже основою розвитку розумових здібностей є оволодіння дитиною діями заміщення і наочного моделювання.  Як відомо, жодна діяльність людини не відбувається без використання знаково-символічних засобів. Наприклад, візьмемо побутово-   і практичну діяльність, де використовується широкий спектр знаково-символічних засобів: умовні позначення, піктограми, дорожні знаки тощо. Соціальні форми (використання символів) є індивідуальними формами розвитку дитини і відіграють головну роль у формуванні понять.

Уміння оперувати символами — це головна особливість людини. Розвиток пізнавальної діяльності проходить три сходинки: дійову, образну, символічну, що відображають світ по-своєму. Якщо в роботі з дітьми не використовувати спеціальних вправ, спрямованих на розвиток символічних уявлень безпосереднього досвіду, то вона до зрілого віку буде залежати від наочних і дійових способів уявлення світу.

Символічна  діяльність розвивається на основі примітивної активності. Таким чином, людині від народження притаманна здатність до символізації, а отже, ознайомлення зі знаково-символічними засобами має відповідати віку і враховувати особливості знакових засобів. У психології стверджується, що символічна функція не проявляється, а формується в різних видах діяльності.

Отже, використання символічної синектики:

  1. Допомагає не лише збагатити словниковий запас дошкільнят, але й сприяє розвитку пізнавальної активності та образного мислення.

  2. Сприяє формуванню мовленнєвої компетенції дитини.

  3. Допомагає дітям подолати сором’язливість та невпевненість. Вони навчаються відстоювати власну точку зору, самостійно приймати рішення. А це, погодьтеся, надзвичайно важлива й корисна якість для подальшої діяльності дитини у будь-якій сфері життя.

Напрями роботи з формування пізнавальної активності дітей засобами символічної синектики 

Порівняння предметів

Мета: учити дітей порівнювати предмети за схемами, знаходити відмінні і подібні ознаки в порівнюваних предметах, розширити словник словами «подібні» — «не подібні», «однакові» — «різні», узагальнити знання про те, що порівнювати предмети — означає знайти подібність і відмінність між ними, формувати пізнавальну активність.

Алгоритм роботи:

  1. Первинне ознайомлення з предметом і його назвою.

  2. Дослідження властивостей предмета:

  • колір,

  • відтінки;

  • форма;

  • розмір;

  • властивості поверхні;

  • назва деталей предмета.

  1. Найпростіша класифікація предметів.

Спочатку вчити дітей порівнювати предмети, що відрізняються лише якоюсь однією ознакою (наприклад, м’ячі або башточки однакового розміру, але різні за кольором). Потім діти порівнюють предмети однієї тематичної групи (овочі, фрукти). Після цього слід перейти до порівняння предметів різних тематичних груп.

Отже, під час порівняння предметів дошкільники вчаться знаходити головні, суттєві ознаки, відрізняти їх від другорядних, несуттєвих.

 

Описування предметів

Мета: учити дітей складати описову розповідь за картинками- символами, збагатити словник словами, що означають назву овочів, їх якості і властивості, учити добирати синоніми, відгадувати загадки.

Алгоритм роботи (на прикладі теми «Помідор»):

  1. Відгадування загадок про овочі.

  2. Сюрпризний момент, де герой приносить посилку.

  3. Розглядання дітьми опорних схем.

  4. Опис вихователем моркви, яка міститься в посилці, за символами.

  5. Пропозиція вихователя описати помідор, використовуючи картинки-символи:

  • колір;

  • форма;

  • величина;

  • смак;

  • місце вирощування;

  • вживання в їжу.

  1. Опис помідора дітьми.

  2. Заучування загадки про помідор.

Використання схем при складанні описових розповідей допоможе дітям засвоїти порівняння предметів не в загальній формі — чим подібні або чим відрізняються предмети, а диференціювати, порівнюючи предмети за формою, величиною тощо.

Такі вправи сприяють розвитку зорового та слухового сприйняття, уваги до поняттєвого аспекту мовлення і готують дітей до самостійного описування предметів, активізують діяльність мислення дітей.

   Відгадування загадок

Мета: учити дітей розуміти значення символів і за допомогою них розгадувати загадки.

Алгоритм роботи:

  1. Загадування загадки, повторення її кілька разів, щоб дитина краще запам’ятала і повніше виділила ознаки.

  2. Аналіз загадки з привертанням уваги дитини до ознак і встановленням зв’язку між ними за допомогою навідних запитань.

  3. Складання схеми загадки.

  4. Аналіз схеми до загадки.

  5. Повторення загадки.

  6. Пропозиція її відгадати.

Звичайно, такий вид роботи під силу не всім дітям, адже треба не тільки з’ясовувати ознаки предметів і встановлювати зв’язок між ними, а ще й зрозуміти значення символів, що розкривають зміст загадки.

Складання казок

Мета: учити дітей складати нову казку за допомогою знаків-символів, розповідати створену в такий спосіб казкову оповідку, використовуючи речення різних граматичних конструкцій, виразну інтонацію.

Алгоритм роботи:

  1. Створення емоційної атмосфери.

  2. Пропозиція вихователя придумати казку.

  3. Висловлювання дітьми своїх думок.

  4. Зразок початку казкової розповіді, поданий вихователем.

  5. Продовження казки дітьми.

  6. Запис казки за допомогою символів.

  7. Розповідання казки вихователем за символами.

  8. Розповідання казки дітьми за символами.

Якщо виникають труднощі в придумуванні окремих умовних позначень змісту казки, можна поступово замінити їх буквеними позначеннями. Спочатку проводиться індивідуальне заняття з дітьми, які потребують уточнення, систематизації знань за окремими темами, а потім індивідуально-групове, закінчується робота зі схемами-моделями на фронтальному занятті під час узагальнення знань із лексико-граматичної теми.

Тепер з’ясуємо доцільність використання карток-символів під час формування пізнавальної активності дошкільників:

  • символи дозволяють дитині зберігати в пам’яті набагато більшу кількість інформації;

  • запропоновані в картках функції є узагальненими поняттями, які дозволяють дитині абстрагуватися. За таких умов у малюка розвивається логічне мислення;

  • символи стимулюють розвиток уваги, сприймання, фантазії, уяви, активізують зв’язне мовлення;

  • картки допомагають здійснювати синхронний розвиток дітей;

  • під час роботи з картками-символами малюк вже не є пасивним спостерігачем або слухачем, він є центром творчої діяльності.

Отже, використання символічної синектики:

  1. Допомагає не лише збагатити словниковий запас дошкільнят, але й сприяє розвитку пізнавальної активності та образного мислення.

  2. Сприяє формуванню мовленнєвої компетенції дитини.

  3. Допомагає дітям подолати сором’язливість та невпевненість. Вони навчаються відстоювати власну точку зору, самостійно приймати рішення. А це, погодьтеся, надзвичайно цінна й корисна якість для подальшої діяльності дитини у будь-якій сфері життя.

Пам’ятка для батьків

В успішному вихованні дитини велику роль відіграє її уміння спілкуватися та висловлюватися. Дитина має вміти як відповідати на запитання, так і ставити їх, описувати предмети, розповідати про подію та розмірковувати з приводу неї. Оволодіти цими вміннями дитина може за допомогою карток-символів. Пізнавальна діяльність людини починається з безпосереднього споглядання, а потім стає предметом абстрактного мислення і перевіряється практикою. Тому батькам з раннього дитинства рекомендуємо досконало формувати у дітей уміння оперувати символами. У дитини розвиток пізнавальної діяльності проходить через відображення світу по-своєму. Батькам потрібно спрямувати всі свої сили на розвиток символічних уявлень, піднімаючись по сходинках: дійове, образне, символічне мислення, створення в уяві яскравого образу предмета, формування у дітей навичок побудови зв’язної цілісної описової розповіді, розвиток у малюків цілісного образного мислення, а також уяви та спостережливості, поглиблення знань дітей про навколишній світ, покращення комунікативних навиків у дітей. При складанні для полегшення описової розповіді слід використовувати наочні та опорні схеми, картки-символи: овочі та фрукти, тварини та рослини, одяг та предмети побуту, герої казок та мультфільмів, пори року тощо. З допомогою карток-символів дітям легко вдається вивчати вірші, відгадувати загадки, складати та переказувати казки, ознайомлювати з явищами природи в різні пори року, грати в дидактичні ігри.

​

Підготувала: вихователь-методист Ласточка Н.В.

​

 

Література:

  1. www. rebenok. com/info/earlydevelopment/othersystem s/55892/

  2.  Методика ТРВЗ в практиці роботи сучасного ДНЗ //Дошкільний навчальний заклад. -2008. – № 3. – С. 2-19

  3. https://dnz45.edu.vn.ua/simvol/

Правове виховання – старшим дошкільнятам

 

Підготувала: асистент вихователя Гавриленко Н.В.

Основна ідея роботи з правового виховання дошкільнят- визнання дитини повноцінної і повноправною особистістю: вільної і відповідальної, яка знає свої права і адекватні способи поведінки у випадках їх порушення, що володіє почуттям власної гідності і з повагою відноситься до інших, здатної на власний вибір і з розумінням сприймає думки і переваги оточуючих.
Метаправового виховання дошкільнят: створення умов для виховання майбутнього громадянина правової держави.
Для цього необхідно:

  • допомогти кожній дитині проявити свою індивідуальність, разом з тим показати як унікальність, так і рівність кожної дитини;

  • вчити толерантно спілкуватися один з одним;

  • виховувати вміння мати свою точку зору та з повагою відноситись до думок інших; формувати уявлення про основні потреби дитини (здоров’я, житло, їжа, відпочинок);

  • заохочувати дітей до знань про родинні стосунки, особливості різних народів світу, формування розуміння важливості миру в суспільстві.

Основними принципами реалізації програми по правовому вихованнює систематичність роботи по правовому вихованню, взаємозв'язок із заняттями з розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім світом, музичного виховання, вільної, ігровою, театралізованою діяльністю.

Напрямки роботи з правової культури:

Найважливіша складова правової культури дитини - це правова культура дорослих та їх відповідна поведінка. Саме тому робота з реалізації програми по правовому вихованні дошкільнят розподілена на три напрямки:

  1. Робота з колективом ДНЗ

  2. Робота з підвищення правової культури батьків

  3. Робота з дітьми.

 

Терміни, що використовуються в правовому вихованні:

 

Правовідношення- передбачені юридичними нормами і гарантовані державою суспільні відношення.

Правосвідомість- сукупність знань, уявлень людей про право, їх відношення до права.

Система права- це єдність всіх діючих юридичних норм даної держави і підрозділи на галузі та інститути.

Юридична норма- це загальнообов'язкове правило поведінки, установлене і забезпечене державою.

Закон- це нормативно - правовий акт органу законодавчої влади або самого народу, який регулює найважливіші суспільні відношення, приймається в особливому порядку і володіє юридичною силою.

Держава- це організація політичної влади домінуючої частини населення в соціальнім неодноріднім суспільстві, за допомогою якої забезпечується керівництво його цілісність і безпека, і здійснюється керівництво суспільством в інтересах цієї його частини, а також керівництво справами всього суспільства.

Громадянське товариство- це група вільних рівноправних людей, кожний з яких має можливість бути власником, а також активно брати участь в політичному житті.

Право- це система загальнообов'язкових правил поведінки (юридичних норм), установлених забезпечених державою з метою урегулювання суспільних відношень.

Функції права- це основні напрямки . його впливу на суспільні відношення.

Система законодавства- це комплекс діючих нормативно - правових актів даної держави, пов'язаних між собою одночасно розділених на частини.

Конвенція- міжнародна угода з якогось спеціального питання, яке має обов'язкову силу, для тих держав, які до нього приєднані.

Людина- жива істота, яка володіє мисленням, мовою, здібностями створювати предмети виробництва і користуватися ними.

Громадянин- людина, яка належить до населення даної держави і користується всіма правами, виконує всі обов'язки цієї держави.

Декларація- об'ява, проголошення основних принципів, не маючи обов'язкової сили, рекомендація

 

 

 

 

«Заповіді гуманістичного підходу до виховання дітей»

 

  1. Ніколи не карайте дітей. Головну увагу приділяйте не так корекції поведінки дитини, як налагодженню довірчих стосунків з нею.

  2. Не засуджуйте або схвалюйте вчинки дитини їх слід аналізувати й розуміти.

  3. Ставте перед дитиною конкретні вимоги й чітко пояснюйте їй чому в тій або іншій ситуації слід діяти не так, а інакше.

  4. Не критикуйте дитину за неуспішність, а тим паче не виставляйте на посміх, не докоряйте й не принижуйте. Її помилки – це, насамперед, ваші помилки.

  5. У вихованні не ставайте, « над дитиною», а коли й доведеться це зробити, то лише для її захисту.

  6. Уважно слухайте дитину, заохочуйте її ділитися своїми турботами. Співчувайте їй під час розмови, ненав’язливо спрямовуйте на прийняття правильного рішення.

  7. Хваліть дитину від душі, вірте в неї й довіряйте їй, а головне – любіть її лише за те, що вона дитина.

  8. Пам’ятайте: порівнювати дитину можна тільки з нею самою – сьогоднішньою із вчорашньою.

Пам’ятайте: повага передбачає відсутність насильства. Нехай дитина росте й розвивається такою, якою її створив Господь. Повага – це здатність усвідомлювати унікальну індивідуальність дитини. Любов – акт віддівання6 віддати іншому свою радість, свій інтерес, свої розуміння, знання, почуття людини.

 

Золоті правила виховання дитини

 

  1. Якщо дитина не хоче щось робити - не примушуйте її. Залишіть завдання і поверніться до нього, коли в неї з'явиться відповідний настрій.

  2. Завжди треба пристосовуватися до потреб та інтересів дитини.

  3. Частіше хваліть і підбадьорюйте дитину, навіть коли щось не виходить.

  4. Не робіть висновки за кожним разом. Дитина може довго не проявляти помітних ознак прогресу, а потім стрімко просунутися вперед.

  5. Не порівнюйте дитину з іншими. Діти всі різні, якби це було не так, світ би став нецікавим.

  6. Не виявляйте негативізму, якщо в дитини якесь уміння виробляється не тоді, коли ви на це чекаєте.

  7. Не старайтеся переключити дитину на іншу діяльність, навіть якщо вважаєте, що вона виконує її довго. Дитина сама знає, коли їй зупинитися.

 

 

 

«Соціальна поведінка дитини»

 

Новонароджена дитина ще не є особистістю, але вона має можливість нею стати, якщо для цього створюються сприятливі умови. Насамперед, потрібно сформувати у дитини ставлення до себе, до інших та до навколишнього світу. Спочатку формується ставлення до найближчих дорослих, зокрема матері, згодом коло людей, до яких дитина ставиться певним чином, зростає. Хтось їй подоба­ється, хтось не дуже, із кимось вона хоче перебувати поруч, когось ігнорує. У дошкільному віці основним об'єктом усвідомлення своїх ставлень стають однолітки.
Дитина починає розуміти свої суто психологічні особливості, свою несхожість на інших, формує позитивне ставлення до своєї зовнішності, статі, імені, віку, свого вміння, навичок. Одним із показників виникнення особливості є поява у дитини перших стійких симпатій до однолітків, перші закоханості, стійких симпатій і до іграшок, і до дорослих.
Якщо взяти до уваги дорослу людину, то вона має високий статус, користується повагою в колективі передусім тому, що вона є носієм групових цінностей, групових норм. Вона знає, що групі подобається, а що - ні, що припустимо, а що забороняється. Вона органічна у цьому колективі, вона - своя. Зі статусною людиною всі хочуть спілкуватись, на її думку всі зважають, вона авторитетна.
Той, у кого статус, на жаль, не дуже високий, частіше соромиться, виявляє невпевненість, відчуває дискомфорт у спілкуванні. Йому здається, що його не зрозуміють, тому краще й не виявляти свої бажання, не розповідати про себе відверто. Людину з невисоким статусом найчастіше практично не помічають, що дуже її хвилює й може стати поштовхом до несподіваних агресивних дій або подальшої усамітненості.

Статус - це передусім місце людини у групі, у системі взаємин з іншими людьми. Статус відтворює загальне ставлення, реальні очікування оточуючих. У статусі віддзеркалюється ступінь впливу людини на інших членів групи. І саме від дорослих, які перебувають поруч із дитиною, залежить формування особистості та її місце в групі, її статус. Кожна людина прагне до успіху, самоствердження, але не завжди має можливість швидко і легко досягти своєї мети, адже на заваді - почуття власної недосконалості. Тому без перебільшення вагомою та важливою є підтримка та допомога рідних та близьких людей.

 

 

 

 

 

 

Кожна дитина має право

 

  • на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;

  • на захист здоров'я та медично-санітарне обслуговування;

  • на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків, або опікунів;

  • на захист від жорстоких, нелюдсь­ких або принижуючих гідність людини видів поводження чи покарання;

  • на захист від сексуальних дома­гань;

  • на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;

  • на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;

  • на свободу думки, совісті, віро­сповідання;

  • на особисте життя, на недотор­каність житла, таємницю кореспонденції.

 

Права дитини порушуються:

 

  • коли не забезпечена безпека її життя і здоров'я;

  • коли її потреби ігноруються;

  • коли по відношенню до дитини є випадки насилля або приниження;

  • коли порушується недоторканість дитини;

  • коли дитину ізолюють;

  • коли дитину залякують;

  • коли вона не має права голосу при прийнятті важливого для неї рішення;

  • коли вона не може вільно вислов­лювати свої думки і почуття;

  • коли її використовують і нею маніпулюють;

  • коли її особисті речі не є недоторканими.

 

 

 

 

Корисні поради батькаму вихованні дитини

 

  • Не нав'язуйте себе ніколи, і дітям зокрема.

  • Якщо не знаєте, як вплинути, зупиніться.

  • Позбудьтеся у вашому спілкуванні з дітьми тих способів і форм впливу, які викликають у них протест чи негативну реакцію.

  • Вилучіть неприязнь до дитини і свої негативні емоції.

  • Дотримуйтесь принципу рівноправності й співробітництва.

  • Не фіксуйте увагу на невдача»

  • Давайте якісні оцінки.

  • Не порівнюйте дитину з будь не ставте їй нікогозаприклад.

  • Не висловлюйте дитині симпатії у надмірній формі.

  • Використовуйте різні форми словесної підтримки.

Дотримання цих правил є не що інше, як гармонія повноцінного формування особистості дитини. Це і є атмосфера захисту і підтримки безпеки дитини.

Правила для батьків

Ці правила взяті з книжки Керпару Еміль і Керпару Герта "Мати і дитя" (1987, переклад з румунської). Правила були прийняті у Міжнародний рік дитини. Вони містять педагогічні настанови. Пестолоцці, Фребеля, Черні, враховують і сучасний практичний досвід.

  1. Люби свою дитину! Радій з її присутності, приймай її такою, яка вона є, не ображай, не принижуй, не підривай її упевненості в собі, не піддавай несправедливому покаранню, не позбавляй своєї довіри, дай привід любити тебе.

  2. Охороняй свою дитину! Захищай від фізичних і душевних небезпек, навіть - коли - треба - жертвуючи власними інтересами і ризикуючи власним життям.

  3. Будь добрим прикладом для своєї дитини! Прищепи їй повагу до традиційних цінностей, сам живи згідно з ними. Нехай у вашій сім'ї побутують честь, скромність, гармонія. Порушення батьками подружньої вірності, заздрісність, збагачення безчесними засобами, досягнення тієї чи іншої вигоди за допомогою безпринципних зв'язків тощо - все це завтра позначиться на моральному обличчі вашого сина або доньки.

  4. Грайся зі своєю дитиною! Приділяй їй якомога більше часу, розмовляй з нею, грайся з нею так, як їй подобається, її гру сприймай всерйоз, увійди в світ її уявлень.

  5. Працюй зі своєю дитиною! Допомагай їй, коли вона намагається брати участь у роботі (вдома, в саду, на городі) коли дитина підросте, привчай її включатися в усі роботи по господарству і для господарства.

  6. Дозволь дитині набуватися життєвого досвіду. Хай навіть безболісно, але самостійно. Людина визнає тільки такий досвід, який вона пережила особисто. Твій власний досвід нерідко виявляється позбавленим цінностей для неї. Дай їй можливість нагромадити власний досвід, навіть якщо не пов'язано з певним ризиком. Надміру опікувана, "застрахована" від будь -якої небезпеки, дитина нерідко стає соціальним інвалідом.

  7. Покажи дитині можливості і межі морської свободи! Батьки повинні розкрити перед дитиною безмежжя розвитку й утвердження людської особистості у відповідності з обдарованістю і особистостями кожного. Водночас їй треба показати, що будь яка людина повинна визнавати і дотримуватися певних меж у своїх вчинках у сім'ї, у колективі і в загалом в суспільстві, дотримуватися законів і виконувати правила співжиття.

  8. Привчай дитину бути слухняною! Батьки повинні стежити за поведінкою дитини, спрямувати її таким чином, щоб її дії не завдавали шкоди ні їй самій, ані іншим. Дитину треба заохочувати до дотримання встановлених правил. Відповідність провини і покарання дуже делікатна тема, що вимагає окремої розмови.

  9. Чекай від дитини тільки таких міркувань та оцінок, на які вона здатна, у своєму віці, виходячи з рівня свого розвитку і життєвого досвіду! Дитині потрібний тривалий час, доки вона навчиться орієнтуватися в цьому надто складному світі. Допомагай їй, скільки зможеш, і вимагай від неї власної думки або самостійного висновку тільки в тому разі, коли вона здатна на це відповідно до нагромадженого досвіду і ступеня своєї "дорослості"

  10. Надавай дитині можливість таких переживань, які матимуть цінність спогадів! Дитина "живиться", як і дорослі, переживаннями, що дають їй змогу орієнтуватися в подіях, ознайомитися з життям інших людей і навколишнім світом нехай спогад про щасливе дитинство зігріває її все життя.

 

Як відповідати на дитячі запитання

 

  • Ставтеся до запитань дитини з повагою, не відсторонюйтесь від них. Уважно слухайте дитяче запитання, намагайтеся зрозуміти, що зацікавило дитину в тому чи іншому предметі, явищі, про яке вона запитує.

  • Давайте стислі, доступні для дитини-дошкільника відповіді, не вживайте складних для розуміння слів, мовленнєвих зворотів.

  • Відповідь повинна не лише збагатити дитину новими знаннями, а сприяти подальшим роздумам, спостереженням.

  • Заохочуйте самостійну розумову діяльність дитини, відповідаючи на її запитання зустрічним: «А ти як вважаєш?»

  • Відповідаючи на запитання дитини, намагайтеся залучити її до спостереження за навколишньою дійсністю, читання, розгляду ілюстративного матеріалу.

  • Даючи відповідь на запитання дитини, впливайте на її почуття, виховуйте гуманізм, чутливість, тактовність до оточуючих.

  • Якщо відповідь на запитання дитини передбачає повідомлення знань, що недоступні для ії розуміння, не бійтеся зауважити: «Дещо ти зараз не можеш осягнути, але коли підростеш, більше дізнаєшся і сам зможеш дати відповідь на це запитання» .

Консультація для батьків на тему:

 

«Правове виховання дошкільників з використанням творів В.О.Сухомлинського»

 

«ПЕРШ НІЖ ДИТИНА ОСМИСЛИТЬ УСЮ ГЛИБИНУ ТІЄЇ ІСТИНИ, ЩО ВОНА – ГРОМАДЯНИН СВОЄЇ КРАЇНИ, І ЦЕ ПОКЛАДАЄ НА НЕЇ ВЕЛИКІ ОБОВ’ЯЗКИ, ВОНА МАЄ НАВЧИТИСЯ ПЛАТИТИ ДОБРОМ ЗА ДОБРО, ТВОРИТИ СВОЇМИ СИЛАМИ ЩАСТЯ І РАДІСТЬ ІНШИМ ЛЮДЯМ»(В.СУХОМЛИНСЬКИЙ)

Дитинство – найважливіший період у житті дитини. І саме в цей період вона потребує найбільшої уваги і захисту.
Формування ціннісної моральної та правової практики для найкращого забезпечення інтересів дітей – одне з найважливіших завдань, що стоїть перед колективом нашого навчального закладу.
Захист прав дитини, забезпечення нормативів законодавчої бази потребує участі кожного педагога, кожного працівника дитячого садка. Всі зусилля колективу направлені на створення комфортного життя, змістового в усьому розмаїтті, емоційно насиченого, позитивно забарвленого.
Слова В.Сухомлинського: «Дитина – ніжний пагін, слабенька гілочка, що стане могутнім деревом, і тому дитинство потребує особливої турботи, ніжності, обережності», стали однією сходинкою, яка забезпечує комфортність дитини в широкому значенні цього слова.
Навчання правам людини – це довготривалий процес і здійснюється він на всіх етапах навчання і виховання дитини.
Вже багато років в нашому дошкільному закладі триває робота з формування у дітей початкової правової освіти з використанням надбань В.Сухомлинського, яка в першу чергу спрямована на розвиток у дітей правової культури, тобто почуття впевненості у собі і соціальної терпимості.

 

Основними напрямками нашої роботи з дітьми з правової культури є:

 

  • Допомогти кожній дитині проявити свою індивідуальність; разом з тим показати як унікальність, так і рівність кожної дитини.

  • Вчити толерантно спілкуватися один з одним; виховувати вміння мати свою точку зору та з повагою відноситись до думок інших.

  • Формувати уявлення про основні потреби дитини (здоров’я, житло, їжа, відпочинок).

  • Заохочувати дітей до знань про родинні стосунки, особливості різних народів світу, формування розуміння важливості миру в суспільстві.

Роль педагога в наданні цих знань складно переоцінити. Саме від нього залежить, яку атмосферу, який настрій він створить.
Для вирішення цих проблем в дошкільному закладі створені належні умови для фізичного і психічного розвитку дитини та відповідне предметне середовище: на території садочку обладнена екологічна стежина; завдяки вмілим рукам педагогів та батьків обладнані кімната «Казкових мрій», кімната-«Українська світлиця»; естетично оформлені групові кімнати, кабінети тощо.
Ввести дитину в складний світ людських взаємин, відносин – першочергове завдання, над яким працюють педагоги закладу. Саме з раннього віку діти проходять емоційну школу, школу добрих почуттів, де в грі вони відображають добре ставлення до дійсності, до рідних людей, тварин, природи.
«Умій відчувати поряд із собою людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах складний духовний світ…» - ці слова В.Сухомлинського є основою для вихователів під час формування у дітей початкової правової освіти.
Значну роль приділяють вихователі читанню творів художньої літератури, зокрема казок та оповідань В.Сухомлинського.
Великий і різнобічний вплив мають на особистість дитини театралізовані ігри, драматизація казок В.Сухомлинського. Це дає можливість краще і швидше сприйняти і запам’ятати зміст твору, включаючи пісеньки та таночки окремих героїв. Яскраве, образне забарвлення соціальної дійсності знайомить дітей з навколишнім світом в усьому його розмаїтті. А вміло поставлені запитання педагогів спонукають дітей міркувати, аналізувати складні ситуації, робити висновки і узагальнення.
Активізації уваги батьків щодо підвищення інтересу до правового виховання дітей, збереження і захисту прав дитини вихователі надають великого значення. В дошкільному закладі проводяться індивідуальні консультації, анкетування «Діти та їх права», «Що знають батьки про права своєї дитини», етичні бесіди, заняття Школи молодих батьків, використовуючи спадщину В.Сухомлинського. Його «Батьківська педагогіка» стала порадником для багатьох сімей, допомагає виховати дитину, учасника всіх сімейних справ.
Девізом своєї роботи колектив нашого садочка обрав «Виховуємо любовʼю». Наші педагоги розуміють, що найкращі людські почуття – любов, дружба, взаємоповага, доброзичливість, відвертість душі йдуть від серця. Щоб стати чутливим, серце має бути вихованим, культурним, витонченим. І в цьому нам допомагає педагогічна спадщина В.Сухомлинського.
Ознайомлюючи з творчістю Василя Олександровича, застосовуючи його ідеї виховання, ми переконуємось ще і ще раз в тому, що дітям належить дарувати любов, люблячи, виховувати та навчати, разом з тим досліджувати, мріяти і фантазувати, захоплюватись і радіти, дарувати лише радість життя. У нашому садочку діти живуть у затишному світі тепла і добра, у світі творчості і фантазії.

 

 

Поради батькам з правового виховання

 

ЯКИМИ ДІТИ НАРОДЖУЮТЬСЯ – НІ ВІД КОГО НЕ ЗАЛЕЖИТЬ,АЛЕ В НАШИХ СИЛАХ ЗРОБИТИ ЇХ ХОРОШИМИ ЧЕРЕЗ ПРАВИЛЬНЕ ВИХОВАННЯ.
ПЛУТАРХ

Сучасна сім’я несе найбільшу відповідальність за виховання дитини.
Саме вона має виконувати головне завдання – забезпечувати матеріальні та педагогічні умови для духовного, морального, інтелектуального й фізичного розвитку юного покоління.
Конституційним обов’язком батьків є утримання своїх дітей до повноліття. Законом України «Про освіту» на батьків покладена відповідальність за фізичне здоров’я та психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їхніх природних здібностей.

Життєвою дорогою дитину ведуть два розуми, два досвіди: сім’я та навчальний заклад.

Якщо:
• Дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
• Дитину висміюють, вона стає замкнутою;
• Дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;
• Дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
• Дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
• Дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
• Дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
• Дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
• Дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
• Дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

 

Пам’ятка для батьків з правового виховання

 

Дитина буде поважати права інших людей, якщо її права будуть поважатися, якщо вона сама буде складати правила поведінки і нести за них відповідальність.

Коли порушуються права дитини?

 

  • Коли немає безпеки для її життя та здоров’я.

  • Коли її потреби ігноруються.

  • Коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства або приниження.

  • Коли порушується недоторканість дитини.

  • Коли дитину ізолюють.

  • Коли дитину залякують.

  • Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім’ї рішення.

  • Коли вона не може вільно висловлювати свої думки та почуття.

  • Коли її особисті речі не є недоторканими.

  • Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.

  • Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.

 

Як реагує дитина на порушення її прав?

 

  • Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона грубить, блазнює, б’ється, замикається в собі і т.д.)

  • Її турбує особиста безпека і любов до неї.

  • Вона часто буває в поганому настрої.

  • Може втекти з дому.

  • Може робити спроби суїциду (замаху на своє життя).

 

Список використаної літератури:

1.http://fastivdnz2.edukit.kiev.ua/informaciya_pro_zaklad/osvitnij_proces/pravove_vihovannya/

Заголовок 1

bottom of page