top of page

6 липня 2010 року прийнято Закон України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу», яким передбачено обов’язковість здобуття дітьми старшого дошкільного віку дошкільної освіти. І це забезпечить на рівні держави реалізацію права кожної дитини на доступність і безоплатність дошкільної освіти, повноцінний фізичний, інтелектуальний, моральний, естетичний і соціальний її розвиток.

Ст.8 Закону передбачено, що сім’я зобов’язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечувати дошкільну освіту в сім’ї відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти.

 

Своєчасність та успішність розвитку дітей залежить від правильного вибору батьками доступних їхній дитині форм здобуття дошкільної освіти.
Надзвичайно важливо дати кожній дитині можливість здобути якісну дошкільну освіту та забезпечити рівні стартові умови для подальшого навчання.
Досвід показав, що найоптимальнішими варіативними формами здобуття дошкільної освіти є:
• групи з повним режимом перебування;
• групи короткотривалого перебування;
• центри (групи) підготовки дітей до школи;
• центри розвитку дитини.
Групи з повним режимом перебування
Групи з повним режимом перебування (10,5-12 годин) створюють у дошкільних навчальних . Такі групи працюють упродовж усього року.
Групи короткотривалого перебування
Групи короткотривалого (3-5 годин) перебування організовують на базі дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема навчально-виховних комплексів «дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад — дошкільний навчальний заклад», та дошкільних навчальних закладів — центрів розвитку для дітей, які відвідують інші навчальні заклади чи виховуються вдома.

Існує декілька варіантів діяльності груп короткотривалого перебування:
• діти відвідують лише заняття або заняття і прогулянки (без харчування);
• у першій половині дня здійснюється повноцінний навчаль¬но-виховний процес — з харчуванням, прогулянками, заняттями.
Припустима й така організація роботи з дітьми, коли в одному приміщенні працює кілька груп короткотривалого перебування (почергово в першій та другій половині дня).
Групи короткотривалого перебуання створюють переважно для дітей п'ятирічного віку та шестирічок, які підуть до школи у 7 років, з метою забезпечення системного підходу до їх соціальної адаптації, а також до фізичного, пізнавального, мовленнєвого, художньо-естетичного розвитку перед початком шкільного життя

Заголовок 1

Изображение 008.tif
Изображение 009.tif

Ігри-заняття із сюжетними картинками

 

Мета. Вчити дітей слухати розповідь вихователя, відповідати на запитання реченнями, правильно вимовляю­чи слова українською мовою. Ввести до словника слова: сопілка, писанка, візерунок. Закріпити слова і дії народної гри та народного таночку. Розвивати уявлення, мислення, мовлення. Виховувати інтерес до народної творчості.

 

Хід заняття

 

Діти з вихователем завітали до ляльки Галі.

— Добрий день, Галю, ми прийшли до тебе в гості.

Запросивши дітей сісти, лялька співає пісеньку:

Українка я маленька,

Українці батько й ненька.

І сестричка й братик милий

На Вкраїні народились.

— Ми з вами живемо в Україні, то й будемо продовжувати вчитися розмовляти українською мовою. Як звати ляльку, до якої ми прийшли в гості? (Діти повторю­ють).

Галя приготувала для вас цікаві іграшки. Але щоб одержати їх, спочатку відгадайте загадку:

Голосок тоненький має,

Всіх маляток звеселяє,

Ви на ній всі граєте

Хто вона — впізнаєте?

Не паличка, не гілочка

Звуть мене . (сопілочка).

— Про що ця загадка?

Так, про сопілочку. (Діти повторюють).

Російською мовою це — дудочка. Що в мене в руці? Так, сопілочка. Давайте скажемо разом — сопілочка. (Роздає всім дітям сопілочки і закріплює назву).

— Що в тебе, Оленочко? На чому ти граєш., Андрійку? Вихователь пропонує послухати дітям.

— У лялечки Галі є товариш Іванко. Пішли вони одного разу до річки. Світило сонечко, зеленіла травичка, співали пташки. Зрізав Іванко гілочку верби і вирізав з неї сопілочку. Прикрасив її і почав грати на ній, а Галочка з подружками пішла тан­цювати.

— Давайте і ми пограємо на сопілочці. Треба дмухати в цей отвір, а дірочки зверху по черзі закривати пальчиками. (Показує).

— Молодці, малята, гарно граєте, як Іванко.

— Отже, Іванко зробив сопілочку з дерева, вона дерев'яна. З чого зроблена сопілка?

— Сопілка не лише гарно грає, вона й сама гарна, прикрашена візерунком. Чим вона прикрашена?

 

Далі вихователь викликає по одному грати, а всі називають ім'я дитини. Будуть прості речення з введенням імен.

— «На сопілочці грає Саша?».

— Ляльці Галі сподобалось, що ви гарно граєте і правильно називаєте імена своїх друзів. А тепер погляньте на цю іграшку. Вона називається свищик. Давайте всі ска­жемо — свищик.

(Діти розглядають пташку-свищик).

— Це пташка-свищик, російською мовою — свистулька. Вона виготовлена народними майстрами з дерева і теж прикрашена візерунком — листочками, квіточками.

— Як називається ця іграшка? — З чого вона зроблена? — Чим прикрашена?

Вихователь демонструє, як звучить свищик. Пропонує малятам пограти в народну гру «Перепілочка». Галя знайшла гарненьке яєчко, яке знесла пташка. Воно не зви­чайне, а розписане. І називається — писанка. Давайте скажемо всі — писанка. (Закріплює назву з дітьми).

Роздає дітям писанки й індивідуально розпитує, якими кольорами розписані.

— Іринко, якого кольору квіточка? А ягідки?

— Василько, що намальовано синіми фарбами? З чого зроблена писанка?

Вихователь від імені ляльки запрошує дітей завести танок-хоровод «Ми на луг ходили».

Захоплюючі ігри допомагають дитині пізнавати навколишній світ, привчають до цілеспрямованої, свідомої діяльності, розвивають допитливість, спостережливість, спонукають до творчості.

 

Ігри-заняття із сюжетними картинками

Ці ігри розвивають не тільки мовлення та рухи дітей, але й уяву, творчі нахили, здатність до перевтілення.

Дитина розглядає картинки, імітує рухи персонажів, зображених на них (людей, тварин), відтворює їхні голоси. Малюк описує предмети, виділяючи їхні суттєві озна­ки, знаходячи схожість та відмінності, розширюючи, таким чином, свої уявлення про навколишній віт.

 

Хто що робить?

 

Мета. Навчання дитини уважно розглядати картинку і називати зображені на ній предмети та їхні якості, виконувати дії, які вона бачить на картинці; розвиток ігрових навичок.

 

Матеріал. Картинки з однією дією, які дитина легко розуміє: хлопчик грає на барабані; дівчинка змітає щіткою крихти зі столу; ведмежа притискає до себе діжечку з медом; хлопчик із лієчки поливає квіти; дівчинка причісує ляльку; малюк грається з м'ячиком. Іграшки і предмети, зображені на картинках: барабан, діжечка, щітка, лійка, лялька, гребінець, м'ячик.

 

Хід гри. Дитина обирає картинку і розповідає про те, що на ній зображено. Потім вона йде до столика з іграшками і предметами, знаходить потрібне і відтворює дію, зображену на картинці, — наприклад, б'є в барабан.

 

Підемо разом

Мета. Знайомство з тваринами, розвиток правильної вимови звуків.

Матеріал. Картинки із зображеннями козенятка та віслючка.

 

Хід гри. Дитині показують картинки і задають питання, а дитина відповідає.

— Кого тут намальовано?

— Козенятка і віслючка.

— Яке козенятко? Як воно кричить?

— Козенятко кричить: «Ме-е-е!».

— Який віслючок? Як він кричить?

— Віслючок кричить: «І-а-і-а-і-а!».

 

Доросий говорить, що козенятко і віслючок дуже люблять дітей і хочуть подивитись, як малюки граються. Він пропонує дитині показати, як скаче козенятко, як ходить віслючок, і співає пісеньку:

Доженемо козенятко,

Доженемо віслючка.

Топ-топ-топ!

Картинки кладуть в різних місцях, і дитина разом із дорослим іде спочатку до козенятка, потім до віслючка, імітуючи їх голоси та ходу.

 

Йдемо по колу

Мета. Розвиток почуття ритму, тренування у вимові звука «ж».

Матеріал. Паперовий жук або його зображення на картинці.

 

Хід гри. Дорослий показує дитині жука, вирізаного з кольорового паперу, і кладе його на стільчик. Дитина йде по колу, а дорослий півуче повторює потішну:

 

Жук-жучок,

Не літай на озерце.

Полетиш високо —

Упадеш глибоко.

Якщо на землю впадеш —

Тебе мишка з'їсть.

Якщо на воду впадеш —

Тебе рибка проковтне.

Дитина під час читання потішки піднімає руки, встає навшпиньки або присідає, зображуючи жука. Коли потішка прочитана, дитина присідає і повторює: «Жу-жу-жу!». Гра повторюється декілька раз за бажанням малюка.

 

 

Змійка

Мета. Тренування вимови звука «ш», розширення словникового запасу, розвиток спритності.

Матеріал. Картина із зображенням змійки.

 

Хід гри. Дорослий показує змійку на картинці і питає дитину:

— Оленко, це хто?

— Змійка.

— Як змійка шипить?

— Шшш-ш-ш.

— Як вона повзає?

— Звивається, ось так. Дорослий читає віршик. Ой, ти маленька, Змійка голубенька! Об'явись, покажись, Колесом покрутись!

Дитина розглядає змійку, грається з нею, а дорослий допомагає зобразити її. Дитина кладе руки на пояс дорослому. Дорослий повільно йде вперед, дитина за ним. Дорослий слідкує за тим, щоб дитина йшла маленькими кроками, не човгала ніжками. «Змійка» шипить: «Шшш-ш-ш!». Потім дорослий і дитина починають долати перешкоди, розташовані на підлозі (великі кубики, стільці, напнута мотузочка, невеличка колода тощо). Значні перешкоди треба обходити, а через мотузочку, колоду — переступати. Треба слідкувати, щоб дитина не опускала руки, чітко вимовляла «Шшш-ш-ш», повторювала віршик.

 

Хто що їсть

Мета. Уточнення уявлень дитини про їжу, активізація в мовленні дітей дієслів «пити», «їсти», «гризти».

Матеріал. Фігурки персонажів казки «Ріпка» або картинки з їх зображеннями.

 

Хід заняття. Дорослий читає казку «Ріпка» (За І. Франком). «Був собі дід Андрушка, а в нього була баба Марушка. А в баби Марушки — онучка Мінка, а в онучки Мінки — собачка Фінка. В собачки Фінки — кицька Варварка, а в кицьки Варварки — мишка Шпарка .».

По закінченні читання він питає дитину, що дід і баба зробили з ріпкою (помили, почистили і почали їсти).

— Дід Андрушка, баба Марушка і онучка Мінка, — каже дорослий і виставляє на стіл фігурки людей окремо, — їдять солодку ріпку, їдять і приказують: дуже-дуже солодка ріпка! Яка вона?

Методична підборка для батьків 

 

ОЗНАЙОМЛЕННЯ 3 ОБ'ЄКТАМИ НЕЖИВ0Ї ПРИРОДИ ПЕРЕХІД РЕЧОВИН ІЗ ТВЕРДОГО СТАНУ В РІДКИЙ ТА 3 РІДКОГО В ТВЕРДИЙ

Завдання: ознайомити дітей із тим, що деякі речовини (лід, смо­ла та iн.) можуть змінювати стан залежно від умов (від нагрівання перетворюються на рідину, а під час охолодження — переходять у твердий стан); розвивати здатність виділяти загальні властивості предметів та залежності між ними при зміні  зовнішніх умов.

 

Дослід 1

Скляні пробірки (можна обрати й інший посуд) порівну наповнити водою. Поставити пробірки у місця з різною температурою повітря.

  • Чому вода надворі перетворилась у лід?

  • Якого кольору лід?

  • Який лід на дотик? Запах?

  • Що відбувається з льодом під час нaгpiвaння? Чому?

Демонструючи на сухій спиртівці дослід, проаналізувати з вихо-ванцями пepexід; води у різний агрегатний стан залежно від темпе-ратури. Аналогічно можна продемонструвати дослід зi смолою.

 

Дослід 2

У кілька посудин вмістити льодяні бурульки і поставити їх у різні місця групової кімнати.

—  Чому бурульки перетворюються на воду з різною швидкістю?

— Як можна прискорити цей процес?

— Чому в морозний день із сонячного боку даху капає вода?

 

Дослід 3

У куточку саду відшукати дерева зі смолою (вишні, сливи, яблуні тощо).

Як змінюється твердість фруктової смоли залежно від температури повітря упродовж дня? За різної погоди? Після спеціального нагрівання?

—  Які речовини мають схожі зі смолою властивості? (Сургуч, віск, парафін тощо)

— Як змінюється їх використання залежно від стану?

Діти дають порівняльну характеристику речовин, їх властивостей.

Використовуючи сухий спирт, необхідно продемонструвати дослід із будь-якою із перелічених речовин. Висновок діти роблять самостійно.

 

ПЕРЕТВОРЕННЯ РІДИНИ НА ПАР.

Завдання: ознайомити дітей з явищем перетворення рідини на пар і навпаки (після нагрівання лід перетворюється на воду; вода під

час кипіння — на пар; пар, охолоджуючись, перетворюється на воду); пояснити те, що стан речовин у природі залежить від умов їх існування і доцільної діяльності людини; розвивати уміння дітей встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між явищами природи.

Дослід 1

Вихователь, нагріваючи воду у прозорій посудині, спостерігає разом із дітьми за процесом кипіння. На склі, яким накрита посудина, утворюється конденсат — дрібні краплини води. Про те, що це краплини води, діти можуть дізнатися і в такий спосіб: пробірку або колбу, в якій кипить вода, накрити промокальним папером, на якому з'явиться мокра пляма. Воду, яка збігла зі скла в посудину, можна перетворити на лід.

Висновки діти роблять самостійно.

 

Дослід 2

Сушіння лялькової білизни у різну погоду (теплу, вітряну, тиху, похмуру, морозну).

— За яких умов білизна висохне і швидше?

— Чому, чим сильнішим є мороз, тим швидше висихає білизна?

— Чому влітку випадають рясні дощі?

— Чи завжди дощ супроводжується вітром? Чому?

— Коли дощ називають «курячим» або «сліпим»?

— Чому взимку випадає дощ, а влітку інколи йде сніг?

 

Дослід 3

Дві однакові прозорі посудини наповнити порівну водою. Під час прогулянки виставити їх на добре освітлене сонцем місце. Одну з них щільно закрити, другу залишити відкритою. Наприкінці прогулянки проаналізувати зміни, які відбулися з водою в закритій та відкритій посудинах.

- Чому рівень води в них різний?

- Звідки утворились па кришці краплинки води?

- Чому в суху, спекотну погоду рівень води в басейні, у відкритих водоймах стає нижчим?     

- Як повертається вода па землю?

- Що для цього необхідно?

 

ВІТЕР

Завдання: дати дітям уявлення про вітер, як рух повітря.

 

Дослід 1

Запропонувати дітям різко змахнути декілька разів аркушем цупкого паперу. Подмухати на руки, на паперові гребінці.

-  Що при цьому відбувається?

 

Дослід 2

Підняти прапорці під час прогулянки і визначити напрямок вітру.

 

Дослід 3

 Підставити до вітру вологий палець.

- Що відбувається?

 

Дослід4

Під час спостережень на городі, в квітнику або в саду дітям пропонують поспостерігати за рухом гілок, листя, квітів.

— Чим він зумовлений?

— Які явища супроводжує вітер?

— Чи можна штучно створити вітер? Як?

 

ДОЩ, СШГОПАД, ГРАД

Завдання: поглибити уявлення дітей про різні стани воли (рідкий, сипкий, твердий).

Дослід 1

 Довести дітям, що дощ — це прозорі, без запаху і смаку краплини води. Дощові краплини, зібрані в посудину, можуть бути різної температури (влітку і восени), різної прозорості (залежно від чистоти предмета, на який падають), різного об'єму.

Дослід2

Продемонструвати, як після нагрівання в посудині град перетворюється па воду. Зробити проби чистоти води (град — чиста і прозора вода; чистота дощової води залежить від чистоти поверхні, на якій вона збирається).

Дослід З

Спостереження за перетворенням снігу па воду, води — на лід. Визначення характерних властивостей води.

Продемонструвати явище ожеледі як результат випадання дощу на переохолоджену землю (при цьому зберігаються характерні властивості льоду). Упродовж зими з дітьми доцільно виготовляти снігові споруди і заливати їх водою.

 

ПОВІТРЯ

Завдання: ознайомити дітей із властивостями навколишнього повітря (повітрям дихають люди).

Дослід 1

Продемонструвати пусту відкриту банку, поліетиленовий пакет. Запитати, що в них є. Запропонувати згорнути пакет в трубочку зі сторони отвору. Що залишилося в мішечку?

Діти роблять висновок, що повітря прозоре, воно є в банці, в інших предметах, що стоять па столах, воно навколо нас.

 

Дослід2

Запропонувати подути в соломинку або в тоненьку трубочку, один кінець якої занурений у склянку з водою.                     

Чому з'являються бульбашки?                                              

 

Дослід З

У банку з водою занурити грудочки глини, пісок, шматочки поролону. Чому з'явилися бульбашки навколо предметів?

 

Дослід 4

Проводити з дітьми дихальні вправи, пояснити значення провітрювання. приміщення.

 

ОЗИЛЙОМЛЕННЯ 3 ЯВИЩАМИ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ

 

Дослід 1

Повітря є навколо нас. Діти махають аркушиком паперу біля обличчя.

 

Дослід 2

Повітря с у пляшці, в губці. Опускають ці предмети в посудину з водою.

 

Дослід 3

Що важче — повітря чи вода? Діти через соломинку видувають повітря у воду.

 

Дослід4

Чи має повітря вагу?

За допомогою палички рівноваги зважують дві кульки (одну надуту, а другу — ні).

Дослід 5

 Повітря від нагрівання розширюється.

На пляшку натягують не надуту кульку й занурюють її у гарячу воду.

 

Дослід 6

Повітря може звучати.

Діти грають на дудці, слухають у запису шум вітру, мелодію сопілки.

— Повітря — воно яке? (Невидиме, прозоре)

— Але побачити його все ж таки можна. Хочете побачити повітря? Тоді проведемо кілька дослідів.           

Вихователь підходить до свого столу, запрошує дітей стати навколо. Знімає серветку, під якою стоять чотири склянки з водою. Запрошує когось із дітей уважно розглянути склянки.

— Що бачиш на стінках? (Малесенькі бульбашки) Вихователь повідомляє, що це повітря, яким дихають у воді. Звертає увагу дітей па кілька тонких трубочок (для коктейлів).

За бажанням діти беруть трубочки і дмухають через них у четверту

склянку з водою.

 

Дослід 7

Припущення: повітря відсутнє в навколишніх предметах. Запропонувати кожній дитині щільно складений поліетиленовий мішечок згорнути з боку отвору в трубочку рухами від себе.

— Про що свідчить повітряна «подушечка», що утворилася?

— Якого кольору повітря?

 

Дослід 8

Припущення: корені рослин не дихають під землею, адже там немає повітря.

Грудочку твердої землі вкинути у трилітрову банку з водою. Спостерігати появу бульбашок.

— Звідки вони взялися? {Із землі)

Рослини, як і всі живі істоти, дихають повітрям. Якщо ґрунт твердий, то в ньому мало повітря, кореням майже нічим дихати. Це-обхідно рятувати рослину від загибелі, розпушуючи землю.

 

Дослід9

Припущення: у воді немає повітря.

Продемонструвати наявність повітря у воді можна за допомогою живця елодеї. Гілочку елодеї розрізати навпіл і занурити зарізом униз у банку з водою. Спостерігати появу бульбашок, що з'являються на місцях зрізів.

— Звідки вони взялися в рослині? (3 води) Запропонувати дітям розглянути через збільшувальне скло будову стебла елодеї. Воно має трубчату будову, завдяки чому рослина легко поглинає повітря, що міститься у воді.

Гімнастика пробудження

 

 

„Усмішка”

„Подивіться в очі”. В.п. – лежачи на спині одне до одного ногами, руки уздовж тулуба. 1 – підняти голову, подивитися одне одному в очі(видих), 2 – в.п.,(вдих).

„Заховалися одне від одного”. В.п. – лежачи на спині одне до одного ногами, руки під головою. 1 – зігнути ноги в колінах; 2 – в.п.

„Пошукали один одного”. В.п. – те саме, ноги в колінах зігнути, руки розведені в боки. 1 – покласти коліна на ліжко (видих), поворот голови вправо. 2 – в.п., (вдих); 3 – 4 – те саме вліво.

„Зустріч”. В.п. – лежачи на спині, руки уздовж тулуба перекачування вліво (вправо).

„Їдемо на велосипеді”. В.п. – те саме. Поперемінне згинання і випрямлення то лівої, то правої ноги.

„Тягнемося до сонця”. В.п. – стоячи на колінах, руки опущені. 1 – 2 – підняти руки через сторони вгору, потягнутися. 3 – 4 – в.п.

„Усмішка”. Встати, усміхнутися одне одному.

 

„Прокидаймось”

Лунає тиха, спокійна музика.Пропонуємо дітям відкинути ковдри.

„Розбудить сусіда” – повороти головою праворуч-ліворуч.

„Потяглися” – лежачи на спині, ноги разом, руки вздовж тулуба. Підняли руки вгору, опустили за голову – потяглися; опустили руки вниз.

„Хто ще спить?” – сидячи на ліжку, ноги прямі, руки на по-ясі. Підняли плечі вгору (вдих); опустили плечі(видих).

„Шукаємо черевички” – сидячи на ліжку, ноги опущені на підлогу. Нахилитися вперед, дістати носиком колін(видих); сісти рівно(вдих).

„Виросли великі” – стоячи біля ліжка. Піднятися на носки, потягнутися руками вгору; опуститися.

Гімнастика закінчується ходьба по корекційній доріжці.

 

 

„Потягнися”

Хто так солодко тут спить?

Треба прокидатися –

Оченята відкривати

І зарядку починати.

Під спокійну музику діти прокидаються, скочують ковдри на край ліжка.

„Потягування” В.п. – лежачи на спині, руки вздовж тулуба, ноги разом.1 – підняти руки вгору, носки ніг витягнути-подивитися на носок. 2 – в.п.

„Почергове піднімання ніг” В.п. – лежачи на спині, руки під головою. 1 – підняти праву пряму ногу якомога вище – подивитися на носок. 2 – в.п. 3 – 4 – те саме з лівої ноги.

„Погойдування” В.п. – лежачи на спині, ноги зігнути в колінах, притиснуті руками до грудей. 1-підтягти до колін голову, погойдатися на спині. 2 – розслабитися.

„Прогинання” В.п. – лежачи на животі, ноги прямі, руки зіг-нути в ліктях. 1 – випрямити руки, прогнутися у спині, подивитися на стелю. 2 – в.п.

„Розведення рук” В.п. – сидячи на ліжку, ноги опущені вниз. 1 – руки в сторони; 2 – обхопити себе за плечі.

„Повороти голови” В.п. – сидячи на ліжку, ноги опущені, руки на колінах. 1 – повернути голову праворуч; 2 – повернути ліворуч.

„Повороти тулуба” В.п. – стоячи, руки в боки. 1 – поворот тулуба праворуч; 2 – в.п. 3 – 4 – те саме ліворуч.

 

„Силачі”

„Силачі” – в.п. – лежачи на спині, руки на плечі. Згинання і розгинання рук.

„Руки вгору”. В.п. – те саме. Піднімання рук вгору.

„Підтягування”. В.п. лежачи на спині, руками тримаємось за ліжко. Підтягування обох ніг до грудей.

„Піднімання ніг”. В.п. – лежачи на спині, руки вздовж тулуба. Піднімання правої (лівої) ноги.

Стрибки на лівій та на правій нозі, чередуючи з ходьбою.

Вправа на дихання.

 

„Левенята”

„Прокидання”. В.п. – лежачи на спині, руки вздовж тулуба, ноги разом. Повороти голови вліво – вправо.

„Потягусі”. В.п. – те саме.1 – закинути руки назад, носки натягнуті (вдих); 2 – в.п., (видих).

„Покотилися”. В.п. – лежачи на спині, руки прямі за головою, ноги разом. 1 – перекати тулуба вправо; вліво.

„Умилися”. В.п. – лежачи на животі, руки вперед, ноги разом. 1 – підняти тулуб; 2 – «умили» мордочки.

„Помахали хвостиками”. В.п. – стоячи на колінах з упором на руки. 1 – прогнутися у спині, підняти голову догори, 2 – 3 – повороти таза ліворуч – праворуч; 4 – в.п.

„Левеня сердиться”. В.п. – те саме. 1 – вигнути спину, поди-витися вперед, сказати «р – р – р»; 2 – в.п.

„Нагостримо кігтики”. В.п. – о.с., руки за головою. 1– 4 – переступаючи вправо, зробити енергійні загрібаючи рухи пальцями ніг; 5 – 8 – те саме вліво.

 

„Мавпочки”

Вітерець гойдає розлогі пальми, спекотне сонце панує на блакитному небі. А на затишній галявині сплять гарненькі маленькі мавпочки. Ось прокидаються мавпочки, крутять голівками...

Потягуються. .в.п. – лежачи на спині, руки вздовж тулуба, ноги разом. Піднімання рук вгору-вниз.

В.п. – те саме. Підняти праву ногу вгору (вдих); те саме лівою ногою.

Сонечко засвітило мавпочкам в оченята, вони радо перекинулися зі спинок на животики, умили мордочки з потічка. .В.п. – лежачи на животі, руки вперед.

Підвелися, подивилися на свої хвостики. .В.п. – стоячи на колінах з упором на руки.

Потяглися по банан до пальми. .В.п. – сидячи на колінах, руки на поясі.

Сіли на ніжки. Де б знайти смачний банан?. В.п. – те саме.

 

 

„Зайчатка”

Під легку музику діти прокидаються від сну. Говорим:

Доки ви спали, до нас у гості прибігли зайчатка. Візьміть кожен свого зайчика і посадить на животик. Діти виконують рухи з уявними іграшками.

„Привітайтеся із зайчиком”. – нахил голови вперед з в.п. – лежачи на спині.

„Підніміть зайчаток високо”. З в.п. – лежачи на спині діти піднімають руки з уявними зайчиками вгору, опускають їх.

„Покладіть зайчиків біля себе”. В.п. – те саме. Перекати тулуба вліво – вправо так, щоб торкнутися уявним зайчиком ліжка.

„Посадіть зайчика на пальці ніг”. В.п. – лежачи на спині, руки на животі тримають уявного зайчика. 1 – піднятися, нахилитися вперед, торкнутися руками пальців ніг (видих); 2 – в в.п. (вдих).

„Покатайте зайчика”. В.п. – сидячи, руки на колінах, ноги прямі. Ходьба на стегнах до кінця ліжка і назад.

 

"Дивні квіточки"

Читаємо вірш, діти імітують описані рухи.

Прокидаються квітки –

Розпускаються пелюстки.

Вітерець дихнув тихенько,

Пелюстки гойднув легенько.

Сутеніє, і квіти

Закривають пелюстки,

Тихенько засинають,

Голівками хитають.

 

"Рукавичка"

Кажемо:

Хай лютує мороз, віхола лютує.

Малюків-смільчаків, холод не лякає.

"Мишка побачила рукавичку". В.п. - ноги на ширині стопи, руки опущені. 1 - розвести руки в сторони. 2 - в.п. Повторити 4-5 разів.

"Жабка вітається". В.п. — ноги на ширині плечей, руки зігнуті в ліктях перед грудьми долонями від себе. 1 - нахил вправо. 2 - в.п. 3 - нахил вліво. 4 - в.п. Повторити 4-5 разів.

"Зайчики втікають". В.п. - ноги разом, руки на голові, як вушка. Виконати 12 стрибків урозтіч у швидкому темпі.

"Гріємо руки". Вправа на дихання.

 

 

"Ми їдемо в гості"

Діти виконують вправи в ліжках.

Уявимо собі, що сім'я зібралася в гості.

Я крокую через місточок,

(Діти, лежачи, імітують ходьбу, ноги зігнуті в колінах.)

Я іду сьогодні в гості.

Старший брат мій в гості їде

На своєму велосипеді.

(Діти імітують крутіння педалей велосипеда - колові рухи ногами.)

Тато з мамою вирішили

Їхати в гості машиною.

(Діти імітують керування автомобілем - колові рухи руками.)

Вгадайте - це так легко:

Хто приїде в гості першим?

Фізкультхвилинки

 

Долоньки

Де ваші долоні? (Діти показують руки, складені в кулачки.)

Тук-тук-тук!

А в долонях пальчики живуть. (Розкривають кулачки і показують пальчики.)

Працювати пальчики не лінувалися. (Рухають пальчиками.)

Ліпили, ліпили, малювали, (Імітують пальчиками ліплення.)

Будували, будували, зупинилися. (Імітуютьруками будівництво з кубиків.)

А потім? А потім стомилися. (Повільно опускають руки на стіл.)

 

Ручки

Ручки в сторону, в кулачок, розгинай і на бочок. По колінах нижче, нижче, постукаєм нижче. Ручки вгору піднімаєм вище, вище, вище.

 

Зазирає сонечко до нас у віконечко

Встало вранці сонце, Зазирнуло у віконце. Ми до нього потягнулись, За промінчики взялись. Нумо дружно присідати, Сонечко розвеселяти. Встали - сіли! Встали - сіли! Бачте, як повеселіли! Стало й сонце танцювати, Нас до кола припрошати. Нумо разом! Нумо всі! Потанцюймо по росі.

Діти яблучка зривають

По дві та три штучки,

А для того, щоб їх їсти,

Треба мити ручки.

Ручки,ручки,ручки.

Треба мити ручки

(То однією, то другою рукою "зривають яблука" та імітують миттярук.)

Дітки весело біжать,

Забруднились трішки,

А щоб нам лягти у постіль,

Треба мити ніжки.

Ніжки, ніжки, ніжки.

Треба мити ніжки. (Біг та погладжування ніжок.)

На малюнку гарний м'ячик,

Білочка, грибочки,

А щоб гарно нам їх бачить,

Треба мити очі.

Очі, очі, очі.

Треба мити очі.

(Діти піднімають складені долоні до обличчя, ніби дивляться на малюнок. Імітують миття очей.)

 

Дітки зернятка їдять, Кидають шкаралупки. А як зернятка поїли — Треба чистить зубки. Зубки,зубки,зубки. Треба чистить зубки. (Показують вказівним пальцем, як чистять зубки.)

* * *

Поки ляля наша спить, Будем нищечком ходить.

(Діти ходять на носочках.)

Ручки наші вже втомились, Бо вже трохи натрудились.

(Погладжують руки.)

Ми погладимо ручки, ніжки,

(Гладять ручки, ніжки.)

Сядем на підлогу трішки.

(Сідають на підлогу.)

Ми на сонці загоряєм,

(Показують пальчиками вгору.)

Щічки сонцю підставляєм. А тепер пора вставати -Будем з лялею ми гратись.

(Діти встають і стрибають.)

 

 

Виростем великими (діти стають на пальці ніг, руки вгору).

Яблук нарвемо ( імітують зривання яблук обома руками).

В кошики великі (розводять руки в сторони).

Ми їх складемо ( присідають, імітуючи складання яблук).

 

Раз – підняти руки вгору,

Два –нагнутися додолу,

Не згинайте, діти, ноги,

Як торкаєтесь підлоги,

Три, чотири – прямо стати,

Будемо знову починати.

Хто зуміє присідати

І ногам роботу дати?

Раз – піднялись, два – присіли,

Хай мужніє наше тіло.

Хто втомився присідати,

Може вже відпочивати.

Руки в боки, руки так,

Руки вгору, як вітряк.

 

Я малюю зайчика ( Колові рухи руками над головою).

Для вас - раз.

Це у нього, бачите, (Руки кладуть на голову)

Голова – два.

Це у нього вуха (Піднімають руки вгору до вух)

Догори – три.

Це стирчить у нього хвостик (Повертають тулуб праворуч, ліворуч)

Сірий – чотири.

Це очиці весело горять – п’ять. (Прикладають руки до очей).

Ротик, зубки – нехай ( Імітують жування моркви)

Морквинку їсть – шість.

Шубка тепла, хутряна (Плещуть в долоні).

На нім – сім.

Ніжки довгі, щоб гасав (Підскакують на місці)

Він лісом – вісім.

Ще довкола посаджу дерева („Садять дерево, притоптують ямку”)

Я – дев’ять.

І хай сонце сяє з піднебесся – десять. (Піднімаються на носках).

bottom of page